Я засів у тобі, як скло, як невидиме зло, З Богом в шахмати грав, хоча правил не знав. Мій тупий егоїзм розпалив твій цинізм, І від слів заржавів змучений механізм. Я засел в тебе, как стекло, как невидимое зло, С Богом в шахматы играл, хотя правил не знал. Мой тупой эгоизм разжег твой цинизм, И от слов заржавел измученный механизм.
Автор
Скрябін
Источник
Кінець фільму
Добавить комментарий