Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучився, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди, і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше! Страшны слова, когда они молчат, Когда они коварно притаились, Когда не знаешь, как бы их начать, Ведь все слова уже произносились. И кто-то ими мучился, болел, С них начинал, и завершал всё – ими. Слов миллиарды (как и душ, и тел), А ты их должен вымолвить впервые!
Автор
Лина Васильевна Костенко
